Isaiah 19

Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́! 1Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

Тет

2Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 3Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я! 4Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 5Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в! 6Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх. 7Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого. 8Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в! 9Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

Йод

10Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей! 11Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю! 12Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти. 13Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба. 14Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя. 15Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої. 16До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої. 17Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!

Каф

18Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого! 19За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“ 20Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув. 21Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам? 22Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм. 23Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені! 24Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх! 25Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

Ламед